Народився у Львові 1983 року. Навчався як композитор у Львівській державній музичній академії імені Миколи Лисенка (клас композиції Віктора Камінського, клас інструментування Мирослава Скорика, клас поліфонії Богдани Фроляк). Двічі стипендіат програми Gaude Polonia. У 2006 навчався композиції у Краківській музичній академії у Збіґнєва Буярського а у 2011 стажувався у Студії електроакустичної музики (SME) Краківської музичної академії під керівництвом Марека Холонєвського. Також брав участь у численних майстеркласах нової музики (COURSE, UKHO) під керівництвом таких відомих композиторів як: Семюел Андреєв (Канада), Карола Баукхольт (Німеччина), Стефано Джервазоні (Італія), Сергій Пілютіков (Україна), Боґуслав Шеффер (Польща), Ґерхард Штеблєр (Німеччина) та ін. У 2018-19 році, як стипендіат Програми Фулбрайта, реалізовував свій проект у Центрі комп’ютерних досліджень музики та акустики Стенфордського Університету (Каліфорнія, США).
У 2010 році отримав Премію імені Левка Ревуцького у сфері композиції. У 2020 році отримав Премію імені Миколи Леонтовича за хорові твори а у 2021 році Премію імені Станіслава Людкевича за камерно-інструментальну творчість 2018 — 2021 років. Лауреат Міжнародного композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика нагороджений спеціальною премією Оани та Сімона Камартінів (Швейцарія) за твір “Монолог/Діалог/Полілог” для контрабасу та симфонічного оркестру (2023).
Є співзасновником Мистецького об’єднання НУРТ, куратором Фестивалю електроакустичної музики VOX ELECTRONICA, співкуратором Фстивалю аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА, керівником Експериментальної освітньої лабораторії/студії електроакустичної музики (EESEM) при Львівській національній музичній академії імені М.В.Лисенка та членом правління Львівської організації Національної спілки композиторів України.
Із 2007 року, окрім камерно-інструментальної, хорової та симфонічної музики, також регулярно працює у сфері електроакустики, поєднуючи форми фіксованої композиції із живою взаємодією між різними аспектами музичної тканини, трансформацією звукового матеріалу кінетичним виконавським жестом та аудіовізуальною інтеракцією. Важливим у його творчості є сприйняття нових технологій як ауґментації акустичних інструментів.
Окрім композиторської діяльності від 2006 року також активно проводить музикознавчі дослідження. У період 2006 — 2010 років у центрі уваги була сучасна сакральна музика (у 2009 році захистив кандидатську дисертацію присвячену проблематиці сучасної української сакральної музики), впродовж 2011-2017 років його дослідження були пов’язані в основному із широким аспектом проблематики сучасної музики загалом і електроакустичної зокрема. Від 2018 року зосереджується на дослідженні інтердисциплінарних взаємодій та впливу соціо-політичних процесів на тенденції розвитку сучасної музики.